Вчені розкрили причину приступів поганого настрою у жінок. Виявилося, що постійні зміни настрою у представниць прекрасної статі пояснюються особливостями функціонування мозку.

Британський таблоїд The Daily Mail узагальнив раніше проведені дослідження і дійшов висновку, що напади дратівливості - вроджена риса жінок.

Мозок жінки схильний до підвищеної тривожності, депресії і швидких змін настрою. Більш того, ці особливості можуть посилюватися через високобілкову низькокалорійну дієту, до якої багато хто вдається, щоби схуднути.

За статистикою, депресією страждає кожна четверта жінка у світі, в той час як серед чоловіків жертвами такої недуги є лише кожен десятий.

Втім, почасти такі результати дослідники пояснюють підвищеною увагою жінок до свого здоров'я і бажанням за допомогою лікаря позбутися симптомів депресії.

Утім, нещодавно вчені зі шведського Інституту Каролінкса на основі томографії мозку провели дослідження і дійшли сумних висновків.

Виявляється, у жінок більше рецепторів "гормону щастя" серотоніну, ніж у чоловіків, а також знижений рівень якогось білка, який "підбирає" відпрацьований серотонін. Науковці наголосили, що клітини обзаводяться максимальним числом рецепторів саме тоді, коли відчувають дефіцит хімічних речовин - в даному випадку серотоніну. Таким чином, первовічно у жінок занадто мало серотоніну.

Інші дослідження підтверджують цю гіпотезу: вчені Монреальського університету виявили, що мозок чоловіка в середньому виділяє на 52% більше серотоніну, ніж мозок жінки.

У той же самий час статевий гормон естроген, можливо, впливає на жінок сильніше. Він "стимулює рецептори серотоніну в мозку", вважає психіатр Андрій Новак з Ірвінской медичної школи Каліфорнійського університету.

"Можливо, це пояснює, чому рівень серотоніну у жінок різко знижується слідом за рівнем естрогену, особливо напередодні менструації, після пологів та в період клімаксу", - пишуть автори статті.

До того ж у жінок в житті більше стресів і психологічних травм, і з часом мозок втрачає здатність регулювати настрій і статевий потяг. Тому жінки більш схильні до депресії.

Жінкам, схильним до дратівливості, рекомендують сходити до лікаря ("можливо, м'які антидепресанти допоможуть") або змінити спосіб життя ("стрес, нездорове харчування, недостатні фізичні навантаження і навіть дефіцит сонячного світла, як вважається, пригнічують вироблення серотоніну").

Крім того, варто вживати в їжу продукти, багаті амінокислотою триптофан - сировиною для вироблення серотоніну в організмі. Це, наприклад, індичка і зерновий сир. "Але не зловживайте білковою їжею і не урізайте кількість калорій", - застерігають фахівці.

http://seminars.unian.net/ukr/detail/185 

За даними вчених Оксфордського університету, три тижні обмеження калорійності знижують рівень триптофану, особливо у жінок.

Газета пропонує своє меню для гарного настрою - пластівці для сніданку з цілісного зерна, багаті вітаміном B і магнієм - речовинами, які ми активно споживаємо у стані стресу.

Авангардні поети кількох поколінь вирішили оголосити 2012 роком Семенка та в такий спосіб виправити помилку Верховної ради, яка забула про 120-річчя першого українського футуриста, ухвалюючи низку постанов щодо святкування пам’ятних дат.

«Рік Семенка» – це назва літературних читаннь авангардних поетів кількох поколінь – від шістдесятих до двохтисячних, які відбудуться цього вівторка в київській книгарні «Є». Свої улюблені вірші цього поета “Розстріляного відродження” прочитають Іван Драч, Іван Малкович, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Вано Крюгер, Богдан-Олег Горобчук. Також поети поділяться власними історіями, пов’язаними з Семенком, зокрема Іван Драч розповість про те, як святкували 100-річний ювілей першого українського футуриста. 

афродита

ти Афродита ванної кімнати 
виходиш, а піна із запахом чорної вишні 
іще лишається на твоїх ніжках 

відчиняєш вікно 
слухаєш, як ворони 
вправляються у тибетському горловому співі 
дивишся, як дощ 
цей безпорадний плагіатор Поллока 
розбризкує прозору фарбу по всьому, зокрема
по чортовому колесі, яке виростає із густих тонких гілок
як різноколірне вистигле сонце 
по трубі, яка малює зникоме біле по сірому тлі 
як самозаглиблений імпресіоніст 

ти ідеш коридором 
і квіти розквітають за твоїми кроками 
обертаєшся раптом, дивуєшся: 
поставила навіщось горщики із фіалками на підлогу 
і забула зовсім 

відчиняєш вікно 
весна заповнює твої легені 
кашляєш злегка 
і наступного ранку 
навколишні дерева вкриваються липким іще листям
і першими квітами 
а в зоопарку закохані коні Пржевальського
починають паруватися за місяць до належного часу

=
мої батьки родом із одного села, я про нього писав пост тому - Теснівка Коростишівського району Житомирської області. При чому коріння десь глибоко у них перепліталося: прізвище мого тата, Дмитра, і його тата - Станіслава - Горобчук. Прізвище моєї мами - Зелінська, а її мами - Горобчук :) Мама моєї мами - моя бабуся - зараз на літо мешкає в Теснівці, їй 87 років, і минулих вихідних я гостював у неї.
Тато розповідав що його батько - Станіслав Горобчук - був сільським теслею, робив багато кому меблі, а іще - був славним рибалкою, одне з невеликих озерець біля Теснівки на його честь зветься Стаськове озеро. Родини мого тата і мами не дуже зналися між собою, бо жили на різних кінцях села, а мій дідусь по татові іще й досить молодим помер - десь на початку 60-х. Але за десять років перед тим, як розповіла мені цих вихідних бабуся, в березні 1953 року, вони зустрілися за дуже експресивних обставин.
Станіслав прийшов до них у двір дуже сумний, заплаканий. Сказав, що помер Сталін. Ця звістка і бабусю Ніну, і її чоловіка - іншого мого дідуся Івана - до глибини вразила. Що там казати - того дня плакало усе село. Відтоді минуло більш як піввіку, але і досі бабуся згадує той день із щирим смутком, і це після усього, що відкрито про сталінські злочини. Для неї, для багатьох із її покоління, яке виросло і змужніло за Сталіна, він і досі лишається хорошим. отака історія